На вулиці – дощику бризки,
Причини журитись – нема.
Нудотні – капризів репризки
І сили, що гинуть дарма.

Німотна печаль – без причини,
Думок – невідчепний тягар.
Хіба що – наколем лучини,
Роздмухаємо самовар!

Наразі – за чайним похміллям
Буркотні розмови мої
Засвітять – утішним свавіллям
Сонливі очиці твої.

Чолом – стародавньому чину!..
Зневірі – ще дасть відкоша, –
Здолає – печаль, сумовинну,
Насьорбавшись чаю, – душа!
Юрій Отрошенко2012