|
Зайчику маленькому Посеред долинки Бачити доводилось – Квіти розцвітають... Восени розплакались Тоненькі билинки, На листочки жовті Лапки наступають. Час прийшов, похмура Наступила осінь, Вже нема капусти, Нічого украсти. Тулиться зайчатко Біля мокрих сосен, Страшно в лапи вовку Сірому попасти... Тулиться маленький, В небо поглядає, Думає про літо, – Звідки його ждать... Ах, чому так мокро, Чом тепла немає... Дуже неприємно По воді ступать.
|