II.Гуляє вітер, а сніг – гуш-гуш, Іде дванадцять – в мужа муж. При крісах, чорні ремені, Кругом огні-огні-огні... В зубах цигарка, драний картуз, На спину здався б бубновий туз. Свобода! Свобода! Гей, гей! Без хреста! Тра-та-та! Холодно, товариші, холодно! – А Ванька й Катька у шинку... – В неї є керенки в чулку... – Та Ванька й сам багатий сват... – Був Ванька наш, а став солдат! – Ну, Ванька, песький син, буржуй, Мою попробуй поцілуй! Свобода! Свобода! Гей, гей! Без хреста! Катька з Ванькою в шинку Щось там роблять у кутку. Мила їм робота та. Та яка? Тра-та-та-та! Навколо все в огнях-огнях... Здовж пліч – кріси на ременях. Революційний крок держіть! Незаспокійний ворог не спить! Товаришу! Готов! Срільнем... У Русь Святу з рушниць пальнем. В теплохату, В товстозаду! Гей, гей, без хреста! III.Гей, та зібрались наші хлопці В червону гвардію служить, В червону гвардію служить, Ще й головами наложить. Ой бідна нещасна година, Гірка без уговку. Вітром бита подерта пальтина, Австрійська гвинтовка. Ми на горе всім буржуям Світовий пожар роздуєм, Світовий пожар в крові – Господи благослови! IV.Сніг вертить, візник кричить, Ванька з Катенькою мчить – А ліхтаричок льонтричний На голобельках... Він одягнутий в солдацьке, Вид глупий-глупий, дурацький... Крутить, крутить чорний вус, До дівчини липне, Жартиками сипле. От-то Ванька – от красунь! От-то Ванька – говорун! Пригортає Катьку крепче, Щось до вуха шепче... Личко вгору повернула, Зубчиків разком блиснула... Ах, ти Катю моя, Катю, Товстопиченька моя! V.В тебе, Катенько, на шиї Від ножа не зник ще знак. В тебе, Катенько, під груддю Свіжа здряпина, як мак. Гей, гей, потанцюй! Ніжка в тебе – хоч цілуй! У короночках ходила – Походи ще, походи! З офіцерами блудила – Поблуди ще, поблуди! Гей, гей, в коронках! Серце зойкнуло, як птах! Тямиш, Катю, офіцера – Не минув його мій ніж... Що? Забула вже, холеро Вже згадок не освіжиш Гей, гей, освіжи, Спать з собою положи! Сірі камашки носила, Шоколаду жерла теж. З юнкером гулять ходила – Із солдатом тепер йдеш? Гей, гей, согріши! Легше стане на душі! VI....І знов назустріч тройка мчить, Візник летить, реве, кричить... Стій! Стрій! Андрію, помагай! Ти, Петре, ззаду забігай! Бух-бух-бух! Бух! Бух-бух-бух! Бух! Склубився в небо свіжий пух! Візник – із Ванькою пішов... Ану ще раз! Набій – готов! Бух-бух-бух! Бух! Пізнаєш вмить . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Як другому дівча зводить! Утік, поганець! Постривай, Зроблю тобі я завтра край! А Катька ж де? Мертва, мертва! Наскрізь пробита голова! Ну, Катько, рада? Ні гу-гу... Лежи ж тут, стерво, на снігу! Революційний крок держіть! Незаспокійний ворог не спить!
|