|
Чорний ворон в сніговій пітьмі, Оксамит на смаглявих плечах. Голос томливий, спів уночі, Ніжно співає південь в очах. В серці легкому – жага турбот, Наче із моря подали знак. Понад яром в стрімкий польот, Задихаючись лине рисак. Сніжним вітром, де подих твій П*яні, наче мед, вуста мої... Валентино, планетою мрій! Так співають твої солов*ї... Світ страшний! Він для серця тісний! Він – цілунків твоїх маячня, Темний морок циганських пісень, Де польоту комет спіх, пиха!
|