|
Чорний ворон у сутінку сніжнім, Чорний шовк на плечі сплива. Вабить голос мотивом ніжним Все про ночі південні співа. В юнім серці – жага і звичність, Наче з моря для мене знак. Над бездонним проваллям у вічність, Задихаючись, мчить рисак Сніжний вітер, стривожені вії, Та захмелені губи мої. Валентино, зоре, замріє! Це співають твої солов’ї... Світ страшний! Він для серця – пастка! В нім твоїх поцілунків мед, Темний морок пісень циганських І квапливий політ комет.
|