|
Народжені в роки глухі – і Шляху не згадують свого. Діти страшних років Росії – Не в силах забувать цього. Роки пекельної негоди! Безумство, чи надія вб’є? Від днів війни, від днів свободи – Кривавий блік в особах є. Є німота – то гул набату Вуста народу закрива. В серцях, колись святково радих, Є порожнеча рокова. І хай над нашим смертним ложем Ворон гніздо своє зів’є, – Ті, хто достойніше, о, Боже, Царство побачать хай твоє!
|