|
Вона прийшла з морозу, Розчервонівшись, Наповнила кімнату Ароматом духів і повітря, Дзвінким голосом І зневажливими до моїх занять Теревенями. Вона негайно впустила на підлогу Товстий том художнього журналу, І мені відразу здалося, Що в цій просторій кімнаті Дуже мало місця. Все це було трохи прикро І досить безглуздо. Втім, вона захотіла, Щоб я їй вголос читав Макбета. Ледве дійшовши до пухирів землі, Про які я не можу говорити без хвилювання, Я помітив, що вона теж хвилюється І уважно дивиться у вікно. Виявилось, що сусідський кіт Ледве тулиться на краю даху, Підстерігаючи голубів, що цілуються. Я розсердився перш за все тому, Що цілувались голуби, а не ми, І що пройшли часи Паоло і Франчески.
|