|
Співало дівча у церковнім хорі Про всіх забутих в чужім краю, Про всі кораблі, що вийшли у море, Про всіх, хто втратив радість свою. Той голос світився святістю духа, І промінь біле плече осявав. І з темряви кожен дивився і слухав, Як біле плаття в промінні співа. І всім здавалось, що радість буде, Що в тихій гавані всі кораблі, Що на чужині потомлені люди В щасті живуть, мов на рідній землі. Була в цьому голосі велич і сила. Лиш високо десь, біля царських врат Причетне до таїн, дитя голосило За тим, що ніхто не верне назад.
|