|
Дівчини спів у церковнім хорі Про всіх потомлених на чужині, Про всі кораблі, що в далекім морі, Про всіх, що забули радісні дні. Так линув голос її в склепіння, І промінь сяяв на білім плечі, І співало в промені біле одіння, І кожен стояв і слухав, ждучи. І всім ввижалось, що радість буде, Що в тихий затон кораблі впливли, Що в краї чужім потомлені люди Життя ясного собі досягли. Солодкий голос, проміння тендітне, – І тільки при царських вратах дитя, Причетне тайнам, плакало, бідне, Що вже нікому нема вороття.
|