|
Зоря! Забилось серце полохливе... Де та журба? Куди подівся ляк? Щоб збудувати всім життя щасливе, Хапається за спільну працю всяк. Вперед! Вперед! Так кидаються жили. Чи розмовляють, чи мовчать уста, Скрізь відчуваєш надзвичайні сили: На шлях новий все сміливо зверта. Що пізній галас мертвих і сліпучих? Збудися, краю! Світ не весь потух! От-от засяє красне сонце в тучах; З усюд повіяв животворний дух. Летять могучі відгуки свободи В міста, гаї, на села, на луги... Старого храму пали трухлі сходи, Не вдержали міцних ступнів ноги.
|