|
Птаха-мати ще до дня Вчить літати пташеня. Умовляє-таки, Примовляє-таки. – Он ракета. Із металу, А диви, куди злітала Та й не ізлякалась! А літак який важезний Розтинає шир небесний І не боїться! Хмари – нібито перини, А кудись там линуть-линуть. А ти – ні! Ні, мій хлопче, ти не птиця! Птиці вдома не сидиться. Ану, лети!
|