Ось дівчинка Марина, А ось її машина. – На, машино, чашку, Їж, машино, кашку. Ось для тебе ліжко, Спи, машино, тишком. Тебе буду берегти. То й не смію завести, Щоби ти не притомилась, Щоби ти не простудилась, Не вмастила кузов свій. Спи, машино, не дурій. Враз машина захворіла: Не гуляла, не гуділа, І на лавці не сиділа. І не їла, й не пила, Невесела все була. Перевідав клишоногий, Дав цукерку «Клишоногий». Завітала ляля Катя В білім чистому халаті. Біля хворої сидить – Не здрімнула ні на мить. Ось і лікар у кареті. Першокласний лікар – Петя (Петя кінчив перший клас), Врятував машину враз. Лікар вислухав уважно Незаведену Вантажну, Головою похитав І сказав: – Кузов, бач, його хворує? Вантажів йому бракує. І в мотора теж простуда, Бо не їздить він нікуди. Надокучило без діла – От машина й захворіла. Нащо бідній супокій – Треба рухатися їй. Як нам хвору підвести? Ключик взять – І завести!
|