|
В тихім повітрячка чистого лескоті Все мені поступ твій милий вчувається; Білої хвилоньки в морському плескоті Перс твоїх хвиля неначе здимається. В шелесті ніжнім гнучкої тополеньки Мариться шепіт твій любий, живісінький; В цілому світі не знаю я доленьки, Крім тебе, друже коханий, однісінький! Ти моє серце, південне проміннячко, Місяць осріблений, зірка тихесенька, Ти – моя радість і горе-боліннячко, Ранок мій ясний і нічка темнесенька!
|