|
Пустились діти на ріку. Одні пливуть уже на хвилі, А інші там, на острівку, Веселі ходять, бронзотілі, Блищать, на сонці загорілі, І у воді, і на піску. Немов життям, дітьми своїми, Замилувалось сонце ними. Поклоном з берега низьким Очерети вклонились їм. В усій природі стільки млості! Яка відрадна ця пора! Цвітіть, буяйте, юні брості! Рости, любима дітвора! Піклуючись про вас щоднини, Свого життя не щадимо, Найбільший спадок свій єдиний Любовно вам передамо. Візьміть його і, ставши в лаві Стальних, гартованих бійців, Завершуйте в безсмертній славі Ви героїчний шлях батьків!
|