В годину Першотравня поранкову Почуть Вождя величне слово Зійшлась до рупорів радянська сторона. Усі слова продумала вона. Наказ Вождя є директива, Важливе кожне слово в ній. Звучать в наказі два мотиви: Блискучий підсумок подій І днів майбутніх перспектива. Відомо всім: загине лиходій! Повзе до лігва звір ше недобитий. Чи думав він себе ганьбою вкрити? Ми ворога доб’єм, і за розбій Не шерстю вирваною із хвоста чи з гриви. Не ребрами тепер фашист, А головою відповість! Чи він чекав такої перспективи? Але для тих, хто ніс культурній нашій ниві І сморід і смертельну лють – Вона інакшою не може буть! Даремно, враже ти, втішаєш сателітів, Своїх поплічників-бандитів, Дурну компанію свою, Що всі ви зможете, одначе, При очевидній неудачі Кінець війни «зіграти внічию»! Зіграти внічию... Вже ніколи в дорогу Вдягати звіру переможну тогу. Це не врятує від біди! А все-таки він хоче кару обійти. У лігво звір побиту тягне ногу... Від кари ж нашої фашисту не втекти! Це так насправді. Все це нами Учора стверджено салютними громами Москви і наших міст у сяєві огнів В честь славних перемог радянського народу, Героя наших двох фронтів – Звитяжного труда і славного походу!
|