В годину Першотравня поранкову
Почуть Вождя величне слово
Зійшлась до рупорів радянська сторона.
Усі слова продумала вона.

Наказ Вождя є директива,
Важливе кожне слово в ній.
Звучать в наказі два мотиви:
Блискучий підсумок подій
І днів майбутніх перспектива.

Відомо всім: загине лиходій!
Повзе до лігва звір ше недобитий.
Чи думав він себе ганьбою вкрити?
Ми ворога доб’єм, і за розбій

Не шерстю вирваною із хвоста чи з гриви.
Не ребрами тепер фашист,
А головою відповість!
Чи він чекав такої перспективи?
Але для тих, хто ніс культурній нашій ниві
І сморід і смертельну лють –
Вона інакшою не може буть!

Даремно, враже ти, втішаєш сателітів,
Своїх поплічників-бандитів,
Дурну компанію свою,
Що всі ви зможете, одначе,
При очевидній неудачі
Кінець війни «зіграти внічию»!

Зіграти внічию... Вже ніколи в дорогу
Вдягати звіру переможну тогу.
Це не врятує від біди!
А все-таки він хоче кару обійти.
У лігво звір побиту тягне ногу...
Від кари ж нашої фашисту не втекти!

Це так насправді. Все це нами
Учора стверджено салютними громами
Москви і наших міст у сяєві огнів
В честь славних перемог радянського народу,
Героя наших двох фронтів –
Звитяжного труда і славного походу!
Борислав Степанюк?