|
В честь переможців і майстрів війни, У дужім гомоні луни, Від імені країни і столиці – По всій Москві гримлять і чути з далини Лункі салюту громовиці, І, світло ширячи у далі осяйні, Мов розсипом зірок, знялись ракет огні. Хвилина ця не буде позабута Ніколи у віках. Гармати вже мовчать, Та в серці музикою дивною звучать Розкати гордого салюту! Нема вогнів ракет, та синій небозвід Весь в розсипу зірок; безсмертно-величаві, Справляють зорі в нім свій променистий хід, І серцем відає народ – творець побїд: То – зорі вікової слави!
|