Хай боротьба тяжка, хай сотні перешкод, Нехай фашистського ще не добито звіра, – Ми переможемо. Я вірю в свій народ, Живе в душі моїй тисячолітня віра. Багато він страждань вписав у скорбний лист, Та не на те зове Вітчизну він святою, Щоб потоптав її фашист Своєю чорною п’ятою. За всю Історію – тернисту путь свою – Яку він показав тверду, залізну волю, Яку могутність він являв на ратнім полі, Громивши ворога в рішучому бою! Оскаженілу вкрай фашистську злу змію Так само жде ганебна доля! Так, боротьба тяжка. Та не самотні ми. В тилу у ворогів тривога б’є крильми, Зростає полум’я пожару. Розтрощимо ми вщент лихе поріддя тьми, Злочинним носіям чуми Заслужену ми воздамо покару. Напише вирок їм правдивий гострий штик, Щоб набрід лютий міг в останню мить збагнути: «Навіки знищимо проклятий ми гнійник, Всесвітнє джерело смертельної отрути!»
|