Хай боротьба тяжка, хай сотні перешкод,
Нехай фашистського ще не добито звіра, –
Ми переможемо. Я вірю в свій народ,
Живе в душі моїй тисячолітня віра.

Багато він страждань вписав у скорбний лист,
Та не на те зове Вітчизну він святою,
Щоб потоптав її фашист
Своєю чорною п’ятою.

За всю Історію – тернисту путь свою –
Яку він показав тверду, залізну волю,
Яку могутність він являв на ратнім полі,
Громивши ворога в рішучому бою!
Оскаженілу вкрай фашистську злу змію
Так само жде ганебна доля!

Так, боротьба тяжка. Та не самотні ми.
В тилу у ворогів тривога б’є крильми,
Зростає полум’я пожару.
Розтрощимо ми вщент лихе поріддя тьми,
Злочинним носіям чуми
Заслужену ми воздамо покару.

Напише вирок їм правдивий гострий штик,
Щоб набрід лютий міг в останню мить збагнути:
«Навіки знищимо проклятий ми гнійник,
Всесвітнє джерело смертельної отрути!»
Максим Рильський?