|
Поета буде наш народ завжди любить, І кожен вірш його навік запам’ятає, Коли народним щастям він сіяє І радістю народною дзвенить. Мій край милується героями своїми, Червоний Ленінград і зоряна Москва І наша вся країна разом з ними Ім’я прославлене з любов’ю назива. Народний голос – він, як буря грозова, Як хвиль морських прибій стихійно-музикальний. Як музика звучать до виборів слова. І радісний фінал: «Народ наш геніальний, І знає він, кому дасть перший свій мандат!» І буря почуттів поринула стократ: «Нехай живе товариш Сталін, Наш геніальний вождь, наш перший депутат!» Ми скільки справ вершим, в житті миролюбиві, Високу дату ждем в історії своїй. Ми стрінемо її згуртовані, щасливі. І гордий, радісний, присвячую я їй Свої рядки схвильовано-правдиві.
|