Пленуму Спілки радянських письменників,
призначеному в м. Мінську і присвяченому
радянській поезії.

Через Мінськ на фронт ішли частини,
На панів червоні йшли бійці,
Я вас бачив вперше в ту годину,
Білорусії співці.

Не забути: книг важучі зв’язки,
Білоруські письмена.
Ваша кожна пісня, кожна казка
Неймовірна, чарівна.

А життя казки всі перекрило,
Гук живий встає зі всіх кінців,
І летить, свої простерши крила,
В рідний Мінськ сім’я його співців

З Києва, з Баку, з Москви моєї,
Із столиць товаришів,
Скільки різних мовою своєю,
Стільки рідних по душі.

Про майстерність будуть ще розмови,
Про співців, про себе, про судьбу,
Та між слів хай буде першим словом
Слово-спів про боротьбу,


Боротьбу і мужність, і відвагу,
Боротьбу, в якій любов і гнів,
Боротьбу, в якій радянські стяги
Сповістять кінець фашистських днів,

Боротьбу велику й неминучу,
Світову, у днини грозові,
У якій призив ми свій могучий
До братів, за гратами негнучих,
Флейту позабудемо співучу,
Будем грати в сурми бойові!
Ярослав Шпорта?