|
Усі дороги й лісові стежинки Засипала завія снігова, І падають, і падають сніжинки, Ялинку білий смуток укрива. Заковане журбою льодовою Мовчання бідних селищ навкруги, І знову він встає переді мною, День, повний вщерть смертельної туги. Здавалося: земля з путі звернула, Здавалося: весь світ укрила тьма. І холодом відчаю знов зітхнула Налякана, засмучена зима. Чи я забуду плач людей круг Горок, І проводи вождя, і скорб в полях, І лаптів тисячі, що в зимний морок За Леніним утоптували шлях! Ішли за ним із гірок на долинки, З замету на рівнину крижану. І падали, і падали сніжинки На вкриту снігом Ленінську труну.
|