|
Десь пізньої ночі простір безмежний Прорізав твій заклик тривожний, бентежний «Вставай, прокидайся, народ трудовий! Лютує твій ворог лихий!» Твій голос, підхоплений тисячним гнівом, Лунав робітничим, схвильованим співом: «Вставай, прокидайся, народ трудовий! Шаліє твій ворог лихий!» Твій заклик почув пролетар закордонний, І чути у відповідь голос стодзвонний: «Прокляття катюгам, цій зграї презлій! До зброї, народ трудовий!» Почувши тривожну твою осторогу, Спішить пролетарський загін на підмогу, І, чуючи кроки його та пісні, Тремтять вороги навісні. Священні оплоти труда та свободи, Застигли в суворім мовчанні заводи, Кругом робітництво в нестримних полках, З багнетами в дужих руках. Гуди ж, наш гудок, понад світом безкраїм Завзяттям і певністю в те, що здолаєм! «Вставай, прокидайся, народ трудовий! Лютує твій ворог лихий!»
|