|
Заводчик з книгою застав якось онука: «Ану ж, миленький, що за штука? Що каже там твоя прославлена наука?» «Та в книжці ось – про павука». «Що? – вирвалось у старика. – Павук?.. Ну, що ж він, там, к приміру?» «Бач, сам малий, а їсть не в міру. Ще добре, що між павуків Нема з людину великанів: А то б такий за день з’їв дюжину биків І дюжину баранів». «Ух! – захлинувся старичок. – От, божа тварь! От, павучок! Пристосувався б десь, і наловчився, Таким би вже... хазяїном зробився!»
|