|
Дерева стародавні, дрімучий темний ліс. У лісі місто славне виросло колись. Навкруг стежки неїжджені, яруги та поля. Та всі путі-доріженьки стікались до Кремля. Тут місто білокам’яне в красі дзвіниць і веж, незборене, незламане, вставало із пожеж. Стояв чудесний, світлий московський древній град, і виросла, розквітла столиця Краю Рад. Ділами дивовижними тут повнилась земля. І всі путі-доріженьки стікались до Кремля. Співають срібні горни хвалу й привіт Москві! Площі неозорні, зорі вогневі... Привіт тобі сьогодні радянська шле земля! Тут всі путі народні зійшлися до Кремля.
|