|
Блаженства щастя я бажав, шукавши бога; Любові вимагав у неба і землі, Вслід за примарою, що йшла оподалік, Життя пробіг за півдороги. Та вибрикам судьби я більше не служу: Щасливий спокоєм, на щастя що так схожий, На поприще тепер дивлюся з рубежу – І скромно кланяюсь прохожим.
|