Не спокушай мене віднині Облудою ласкавих слів. Чужі зневіреній людині Усі спокуси юних днів. Ті дні давно вже промайнули... Вже я не вірую в любов. Не можу я віддатись знов Тим снам, що перше обманули. Болючий сум в мені не множ, Згадавши молодість щасливу. Мою свідомість хворобливу В її дрімоті не тривож. Я сплю. Ні думки, ні бажання У сновидіннях не знайти. В моїй душі лиш хвилювання, А не любов розбудиш ти.
|