|
Я тихо сплю на соннім дні, Та близько світ землі. А там по синій вишині Проходять кораблі. На дні трава росте бліда І жемчуги рясні, А там гойдається вода, – Пригадую ввісні. Біжить прилив, росте прибій: «Засни! засни! засни! В безодні тихій та німій Присняться кращі сни». Шумить вода, прилив біжить: «Вставай! вставай, не спи! Ти знаєш: гарно в світі жить В чарівний час борби!» Я тихо сплю на дні глибин, – Солодке забуття, А серце шепче: «Швидше линь! Ще вернеться життя!» Спокійно сплю на дні морськім, А ворог мій і там. Я знов піду шляхом сліпим, Корали кину вам!
|