Тебе я так прагну, єдину!
Моя ти небесна краса!
Ти – сонце в вечірню годину,
Жагучому серцю – роса!

Окрилений тою любов’ю
Я кинусь навпроти судьбі,
Мов колос під бурею злою,
Поникну до ніжок тобі.

За щастя солодку хвилину
Я рад погубити себе!
І хай через тебе загину –
Я прагну тебе!
Дмитро Загул1917