Коли ти, поете, хочеш буть могутнім,
Хочеш вічно жити в пам’яті людській, –
Уражай ти серце співом незабутнім,
Думу загартовуй в пристрасті палкій.

Бачив ти кинджали давнього Толедо
Кращих не побачиш, і шукать не варт.
На узорнім лезі напис: "Sin miedo" –
Будь завжди безстрашний – владний їхній гарт.

Надаючи форму розпеченій сталі,
Чорну мідь мережить пилом золотим,
І краса двох різних з’єднаних металів
Іскриться століття блиском осяйним.

Щоб повік не згасли мрії блискотливі,
Щоб твоя душа повік була жива, –
Золото по сталі розкидай у співи,
Пий огонь, застиглий у дзвінкі слова.
Микола Лукаш?