|
Ні, я не можу заснуть, не бажать і змиритись, В серці неспокій росте та росте! Вітер свавільний чи може кому покоритись? Вічно ж горить сяйво зір золоте. Ні, я не хочу спокою, не хочу дрімання. А коли щастя немає мені, В море розпуки, в ту чорну безодню страждання Кинусь і згину на дні.
|