|
Наш Цар – Мукден, наш Цар – Цусіма, Наш Цар – кривава каламуть, Він сморід пороху та диму, Де розум й правда не живуть. Наш Цар – сліпа убогість вічна, Батіг, в’язниця, суд, розстріл, Цар-висельник, гидотний вдвічі, Бо обіцяв, та зрікся діл. Він боягуз, він наодинці, Та і для нього є вже цвях. Хто трон отримав на Ходинці, Скінчить на ешафоті шлях!
|