|
На зліт, знову сигнал на зліт, зоряний кличе світ, крилом тобі гойдну. На зліт – це значить, я без тебе, мій дім – безкрайнє небо, лину я у далину ясну. На зліт, але повинна залишитись ти, до зір, до самих зір наводим ми мости. До синіх зір мій нелегкий прослався шлях, до зір ясних, що в тебе сяють у очах. Зоря, зоря єдина ти – В небі моїм завжди, наче маяк, світи! Одна ти – мій і курс, і пеленг, Ти мій жаданий берег, Я ловлю промінь твій золотий. На зліт, але повинна залишитись ти, до зір, до самих зір наводим ми мости. До синіх зір мій нелегкий прослався шлях, до зір ясних, що в тебе сяють у очах. В політ, що кличе нас в політ, Що відриває нас від рідної землі! Політ, земля причалом стала, Я хочу, щоб ти знала. Що я твій і в вітру на крилі. Старе, неначе світ, старе слівце – люблю. Старе, а що робити – я тебе люблю. Старе, як світ, в якому тільки ти і я. Старе, як світ, в якому с любов твоя!
|