При настанні дня Страсної П’ятниці Ісус
мав ласку подати мені надію, що я вже
невдовзі побачу його на небесах. [...]
Пропильнувавши до півночі над
Плащаницею, я повернулася до моєї келії;
але мені ледь вистачило часу покласти
голову на подушку, як я відчула нестримну
хвилю, яка бурхливо піднімалася до моїх вуст.
[...] Наш світильник було вже загашено, і я
звеліла собі відкласти до ранку нетерпляче
бажання впевнитися в моєму щасті; адже
мені здалося, що знудило мене кров’ю.
З рукопису Терези з Лізьє,
адресованого Матері Марії де Ґонзаґ.

Як тать, Він опівночі приходить,
опівночі приходить за тобою –

– і кармінова хвиля крові
до гортані піднімається твоєї –

В безгомінні нічного Кармелю
Він приходить тебе забрати –

– Піднімається хвиля крові,
ніби дим всеогненної жертви –

«Горлице Моя, Моя чиста,
Відчини Мені, Моя чиста!» –

– І кармінова хвиля крові,
наче пісня з пташиної гортані –

А ім’я Його, ніби запах нарду,
уласкавлюючі аромати –

– І кров на вустах проступила,
і на хусті твоїй, ніби пурпур –

А ім’я Його страшне та солодке,
і голос Його дедалі ближче –

– І кармінова хвиля крові
розливається, мов пісня Давида –

У самому осерді ночі
чути голос Його невідступний –

– Любов Його розбила закови,
всі сполуки у твоєму тілі –

І кривава роса на Його лобі,
і у кучерях Його – волога ночі –

– Води горні любові не загасять,
не заллють її незміряні ріки –

А спис проходить до Серця
й отверзає його навіки –

– І кров твоя – виходить – назустріч.
Наталія Бельченко2020