|
Спекою південною нас сонце не бере, Армія Будьонного бадьоро йде вперед. Не синки багаті ми, не з панської сім’ї – Шаблями й гарматами зміцнили нас бої. Заробили славу нам не пращури-батьки: Йшли міцними лавами на ворога полки. Ворогам моторошно, як гору ми берем, Разом ми на борошно Кінноту їх зітрем. У білих то турбота: як трави шелестять, Коли летить кіннота робітників селян. Вирвемо, як граблями, ворожі лави вмить, Все, що перед шаблями, додолу полетить. Ми не починаємо ніякої війни, Та не забуваємо про ворогів міцних. Горе буде ворогу, як він війну почне, Ми його у поросі розтопчемо конем. Прапора червоного ніхто не відбере, Армія Будьонного бадьоро йде вперед.
|