По Республіці Радянській
Вісті розлетілись,
Ніби наші вороги
Всі на нас уїлись.

Ніби знов їх підмовляють
лорди-братовбивці
на Союз напасти раптом –
багачі англійці.

Стій, стань, –
юнь юниться – нічого журиться:
над Республікою Рад
вітер золотиться!
 

Ніби всі вони забули,
як ми їх котили,
як загнали їх у море –
в холод посадили.

Ніби п’яти від тікання
в них пообпухали,
ніби знов на нас кулаччям
грізно замахали.

Стій, стань, –
юнь юниться – нічого журиться:
над Республікою Рад
вітер золотиться!
 

Ми тепер вже багатенькі,
кріпкенькі нівроку,
не дамо їх благороддям
підступить і кроку.

Є у нас для оборони
приправи любимі;
почуваєм себе твердо
в Тсоавіахімі.
 

Стій, стань, –
юнь юниться – нічого журиться:
над Республікою Рад
вітер золотиться!
 

Щоб всім лордам і баронам
трошки зменшить пуза, –
станем всі на оборону
нашого Союза.

Королівська щоб корона
знала, пилом пала, –
вийдем всі на бій рішучий
проти капітала.

Стій, стань, –
юнь юниться – нічого журиться:
над Республікою Рад
вітер золотиться!