Я довго можу чекати,
Довго, терпляче і щемно,
Ночами можу не спати
Рік, два, все життя, напевно!

Нехай календар скидає
Листки, як дерева в зимно,
Знати б, що й ти чекаєш,
Що тобі це також потрібно!

Я можу йти за тобою
По хащам та перелазам,
Пустелею чи горою,
Дорогами – аби разом...
 

Не скиглячи, не дорікаючи,
Пройду крізь рови і завади,
Але це можливо, знаючи,
Що потім не буде зради.

Для тебе усе я віддам
Без жа́лю, по добрій волі.
Прийму, як буддійський храм,
Гіркоту й підступність долі.

Оціниш це ти сама?
Кохання в краплинах крові...
Щоб знати – то все не дарма,
Що гідна такої любові!
Петро Кожум’яка2017