|
Ночі скаженії, ночі безсонії. Річ нерозбірлива, погляди стомлені Ночі останнім вогнем обігрітії Осінь вмирає спізнілими квітами. Хай час рукою своєю жорстокою Очі відкрив на думок ваших таїну Та все ж лечу до вас пам’яттю знову я Відповідь десь у минулім зачаєно Вкрадливо, пошепки перебираєте Звуки нестерпні гучні повсякденнії У тиху ніч ви мій сон відганяєте Ночі безсонії, ночі скаженії
|