|
Казки оповідь осіння Над долиною текла, Втім червоне око з тління Піднялось, як щезла мла. Бачить: райдуг павутиння Почорніло, як зола, В малахіти баговиння Обернулось край села. Бачить: пара йде зім’ята, Біла пара, наче вата; Кущ стоїть, як сирота, Грона, що склювали птахи, Червоніють, наче цвяхи Після знятого Христа.
|