|
Біля синайської лілеї Любить туман Її видінь, Її не знаючи, до Неї Нести молитов гарячінь, Але з лазурі фіміаму Втекти, зненавидівши спів, І золоту гординю храму, І славословіє жерців, Щоб вічно в далечизні чалій, В безумнім мріянні святинь Шукати слід Її сандалій Поміж заносами пустинь.
|