|
Перший сніг шарахнув залпом. Що за лихо без добра? Добре ще, що я не зАпив Нині з ранку, дітвора. Боляче було й тривожно, А тепер, як день мине, Уявити вже не можна – Сніг, що йде і без менЕ. Не плекав я мрій барвистих, А вони летять з небес. І принадно, як в дитинстві, Серцю хочеться чудес. Сніг летить, як небилиця. Тихо світиться в імлі. Знову в небо подивиться... То ж бо славно на землі! І хоч я давно не молодь, А всю ніч в саду стою... Зустрічають сніг і холод Так в Росії, не в Раю.
|