|
Ви жертвою в бою нерівнім лягли З любові до свого народу; Ви все віддали, що за його могли – Життя своє, честь і свободу. Не раз ви конали в в’язницях брудних, Свій суд беззаконний над вами Катюги-судді вирікали, і ви На смерть волочили кайдани. А деспот гуляє на учті гучній, Неспокій вином заливає... А грізні слова на двірцевій стіні Вогниста рука розставляє. Настане пора і повстане народ, І прапор підніме свободи. Розкине усе, що гнітило його, І скаже напасникам: годі! За вами борців свіжий полк уже йде, На смерть і загибель готовий... Прощайте ж, братове, ви чесно пройшли Велику дорогу любові.
|