|
От приїду я на БАМ – щонайперше, хлопцю дам... Дам йому завдання з’явитись на гуляння. Чи рішучий він, чи ні – все одно заявиться, в серце западе мені і на груди звалиться. Та романтики геть мало в темряві наметовій, – я ж бо хлопцям вже давала в палаточці брезентовій. Багато де бродяжачи, була й на Братській ГЕС. Та все це, чесно кажучи, трефовий інтерес. І «киці» ми, і «ясочки» за нашу ніжну суть, та тільки із палаточки нас заміж не беруть. Я часом потай плакала, бувала п’яна впень, та їхала, однаково, на Каму та в Тюмень. Брезентова палаточка – це мій немовби дім, життя у білих тапочках, з наступним «молодим».
|