|
В ліс грибний тебе я кличу Тихим ранком осені. Глянь, усі дерева звично Гублять листя росяне. Швидко літо промайнуло, Бажане було, жарке. Раптом осінню війнуло, Сонце стало не палке. Білку добре видно знизу – Не боїться зовсім нас. Вітамінні дари лісу Скрізь збирає про запас. Там, де виросли дубочки, Мовчки відпочинемо. Лісові дари – грибочки – Понесем корзинами.
|