Вчора на аеродромі Наказав мені татусь: – За мужчину будь у домі, Доки я не повернусь! – Ось літак пішов на зліт... Загубився в небі слід... Я прибіг в квартиру нашу, В кухні світло запалив, Всадовив за стіл домашніх І сказав їм кілька слів: – Бабцю, – зауважив строго, – Чом біжиш через дорогу? Знає кожен пішохід: Є підземний перехід! Гляньте: скрізь дерева голі, Що ні день дощать хмарки Отже, я для парасольок Забиваю два цвяшки. – Сновигаєш по кімнаті! – Я сказав сестриці Каті. – От що: байдики не бий, Швидко посуд перемий! – Мамо, ну а ти за татом Не сумуй і не зітхай. А коли виходиш з хати, Газ на кухні вимикай!
|