Вчора на аеродромі
Наказав мені татусь:
– За мужчину будь у домі,
Доки я не повернусь! –

Ось літак пішов на зліт...
Загубився в небі слід...

Я прибіг в квартиру нашу,
В кухні світло запалив,
Всадовив за стіл домашніх
І сказав їм кілька слів:

– Бабцю, – зауважив строго, –
Чом біжиш через дорогу?
Знає кожен пішохід:
Є підземний перехід!

Гляньте: скрізь дерева голі,
Що ні день дощать хмарки
Отже, я для парасольок
Забиваю два цвяшки.

– Сновигаєш по кімнаті! –
Я сказав сестриці Каті. –
От що: байдики не бий,
Швидко посуд перемий!

– Мамо, ну а ти за татом
Не сумуй і не зітхай.
А коли виходиш з хати,
Газ на кухні вимикай!
Лідія Компанієць1987