Ми прийшли зніматься
Дев’ять на дванадцять.
Запросили нас до зали,
Всадовили й наказали:

«Не сміятись,
Не моргати
І стільців не відсувати.
Жде на вас цікаве щось:
Пташка вилетить ось-ось!»

Я завмерла, не моргаю,
Я стільця не відсуваю.
Спалахнуло світло вмить.
Чом же пташка не летить?

Душить сміх, від світла жарко.
Ой, щипається Тамарка!
Ми чекаєм... час іде...
Ну а пташка, пташка де?

Важко як зніматься
Дев’ять на дванадцять!
Лідія Компанієць1987