Є в тебе справжній, вірний друг,
Про це не забувай!
Він розповість про все навкруг –
Про море, гори, ліс і луг, –
Що хочеш, запитай!

Як вперше він зайшов у клас –
«Суворий!» – думав ти.
А скільки він зумів для вас
Душевних слів знайти!

Тобі задачки заважкі
Терпляче пояснив,
Зчепились в класі хлопчаки –
Він їх розборонив.

А як в походи, пригадай,
Водив вас навесні, –
Який прекрасний рідний край
Побачив ти в ті дні!

В осінній вечір ти заснув –
Приходьте, сни, мерщій!
...А вчитель щойно розгорнув
Учнівський зошит твій.

До лампи голову схилив,
Проглянув зошит знов,
Поставив «п’ять» і похвалив:
«Гав на уроці не ловив
Сергійко Іванов».

Хороших виростив людей
Він за багато літ.
Від нього із шкільних дверей
Пішли в широкий світ –
Поет, учений, горновий,
Артист і льотчик бойовий...

Надійний друг –
Учитель твій.
Лідія Компанієць1987