|
Двері піввідкриті, Лип цвітінь солодка... На столі забуті Хлистик і пальчатка. Круг від бра жовтіє... Шелести ловлю я. То пішов чому ж ти? Я не розумію. Радісний і ясний Ранок завтра буде. Це життя прекрасне, Серце, будь же мудре. Але ти стомилось, Б’єшся гулко в уші. Знаєш – начиталась, Що безсмертні душі.
|