|
В.А.Щоголевій Господові поклонітеся Во святім дворі його. Спить юродивий на паперті, Зірка оглядає сон. Янгола крилом заторкнутий, Раптом дзвін заговорив, Не на сполох грізно кличучи, А прощаючись навік. І виходять із обителі, Здавши ризи золоті, На костур’я обпираючись Чудотворці і святі. Серафим – в Саровські далечі Пасти по лісах товар, Анна – в Кашин, та не княжити – Теребити льон сухий. Проводжає Богородиця, Кутає своє дитя В хустку, згублену жебрачкою, Біля храму на снігу.
|