То п’ята пора природи
Лише її славослов,
Останнім трунком свободи
Дихай, бо це – любов.

Як стрімко небо злетіло,
І речі – легкої різьби,
І вже не святкує тіло
Роковини своєї журби.
Станіслав Чернілевський?