Знаєш сам, що я не прославляю День, гіркіший для нас, ніж полин. Що на пам’ять залишити маю, Тінь мою? На що ця тобі тінь? Чи присвячених мертвої драми, Від якої вже й попіл в кювет, Або вийшовший раптом з рами Новорічний страшний портрет? Або чутний вже ледь в довкіллі Дзвін колишній березових дров, Або те, що мені не встигли Доказати чужу любов?
|