Тліють звуки в ефірі вбиті,
І конає зоря мершій.
В онімілім назавжди світі
Голоси: лише твій і мій.

І під вітер незримих Ладог,
Крізь цей майже церковний дзвін,
В блиск легкий перехресних райдуг
Перетворений буде сплін.
Петро Голубков2019